Біоекономіка – це виробництво, утилізація і збереження біологічних ресурсів, включає відповідні знання в науці, технологіях та інноваціях, для надання інформації, товарів, процесів та послуг у всіх секторах економіки, спрямованих на сталий розвиток.
Шість цілей розвитку біоекономіки включають питання продовольчої безпеки, управління природними ресурсами, зміни клімату, відповідальне споживання і виробництво, економічне зростання і належне управління.
БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ – ЧАСТИНА БІОЕКОНОМІКИ
Біологічні ресурси – це матеріали біологічного походження. Вони являють собою сировину для біоекономіки. Ці ресурси не включають органічний матеріал, який потрапив у геологічні утворення і скам’янів (наприклад, викопне паливо, таке як вугілля, нафта і природний газ).
У статті 2 Конвенції про біологічне різноманіття (КБР) 1992 року наголошується, що біологічні ресурси «включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-який інший біокомпонент екосистем, що має фактичне або потенційне використання або цінність для людства». Ці генетичні ресурси включають сільськогосподарські культури, ліси, наземних і водних тварин, мікроорганізми.
Біомаса – важливий елемент світових біологічних ресурсів. Біомаса, яка може бути рослинного або тваринного походження, включає, крім іншого, сільськогосподарські культури і дерева, включаючи спеціальні енергетичні культури, продукти харчування, корми та залишки сільськогосподарських культур; водні рослини і тварини, водорості, риб’ячі кістки і інші залишки риби; лісові і деревні відходи; сільськогосподарські відходи, включаючи гній тварин; побічні продукти переробки і будь-який інший органічний матеріал, який не є викопним. Біологічні ресурси можуть використовуватися як сировина для переробки, а також у мікробіологічних і біотехнологічних процесах. Ці ресурси також включають мікроорганізми, такі як бактерії.
ТОВАРИ В БІОЕКОНОМІЦІ
Термін «біопродукт» охоплює всі товари, виготовлені з біологічних ресурсів, і включає продукти харчування, корми, біопаливо і продукти на біологічній основі. Біопаливо – це паливо, яке виробляється з біомаси безпосередньо (наприклад, деревина), або побічно шляхом ферментації цукрів (наприклад, етанолу). Термін «біоенергетика» використовується для всієї енергії, що отримується з біопалива.
Термін «продукти на біологічній основі» відноситься до продуктів, які повністю або частково отримані з біомаси та інших біологічних ресурсів, які не використовуються для харчових продуктів, кормів чи палива. Деякі продукти на біологічній основі не нові, наприклад, целюлоза і папір, деревина для будівництва, косметика на біологічній основі і волокна для одягу. Однак з’являється багато нових видів біопродуктів. До них відносяться біологічні матеріали і біохімічні речовини з новими функціями і властивостями, нові речовини, що використовуються у лікувальних цілях, і нові інгредієнти, які входять до складу косметики і функціональних харчових продуктів.
ПРОЦЕСИ БІОЕКОНОМІКИ
Біологічні ресурси використовуються в процесах, заснованих на традиційних знаннях і застосуванні сучасних інноваційних технологій у науках про життя і біотехнологіях. Біологічні ресурси, що використовуються у мікробіологічних і біотехнологічних процесах, є важливим елементом біоекономіки.
Технологічні інновації та традиційні знання, в яких використовуються мікробіологічні та біотехнологічні процеси, включають розробку дієтичних підходів до профілактичної медицини (наприклад, виробництво ферментованих харчових продуктів і точне харчування). Біотехнологічні процеси також використовуються у сільськогосподарському виробництві та в післяжнивних операціях, а також відіграють роль у переробці біомаси.
СЕРВІСИ В БІОЕКОНОМІЦІ
Надання екосистемних послуг, що представляють собою вигоди, які люди отримують від екосистем, є найважливішим компонентом біоекономіки. Екосистемні послуги включають надання товарів першої необхідності (наприклад, продуктів харчування, води, деревини і волокон); регулюючі послуги, що впливають на клімат, повені, поширення шкідників і хвороб, управління відходами та якість води.
Біологічне зв’язування вуглецю в ґрунті – процес, у якому вуглець зберігається в ґрунті завдяки вдосконаленим методам ведення сільського господарства і управління ґрунтами, що покращує його якість і сприяє кругообігу води і поживних речовин.
Біоекономічна діяльність не обов’язково є сталою. Використання біологічних ресурсів і виробництво біомаси для виробництва продуктів харчування, кормів, палива і біопродуктів може мати як позитивні, так і негативні екологічні та соціально-економічні наслідки.
У 2015 році на зустрічі Глобального форуму з продовольства і сільського господарства (GFFA) в Берліні, 62 міністра сільського господарства рекомендували ФАО координувати міжнародну роботу в питаннях сталої біоекономіки.